Коефіцієнт інтелекту
Перейти до: навігація, пошук
IQ-тести спеціально розроблені для отримання нормального розподілу результатів
КоэффициеRнт интеллеRкта (англ. IQ – intelligence quotient ) – кількісна оцінка рівня інтелекту людини: рівень інтелекту щодо рівня інтелекту середньостатистичної людини такого ж віку. Визначається за допомогою спеціальних тестів. Тести IQ розраховані на оцінку розумових здібностей, а не рівня знань (ерудованості).
Коефіцієнт інтелекту є спробою оцінки чинника загального інтелекту (g).
Тести IQ розробляються так, щоб результати описувалися нормальним розподілом з середнім значенням IQ, рівним 100 і таким розкидом, щоб 50 % людей мали IQ між 90 і 110 і по 25 % – нижче 90 і вище 110. Середній IQ випускників американських Вузів складає 115, відмінників – 135-140. Значення IQ менше 70 часто кваліфікується як розумова відсталість.
Історія
Поняття коефіцієнта інтелекту ввів німецький учений єврейського походження В.Штерн в 1912 році, який звернув увагу на серйозні недоліки розумового віку, як показника в шкалах Біне. Штерн запропонував використовувати як показник інтелекту приватне від ділення розумового віку на хронологічний.
IQ вперше був використаний в шкалі інтелекту Стенфорда-біне в 1916 році. У сьогодення інтерес до тестів IQ багато разів зріс, зважаючи на що з’явилася безліч різноманітних необгрунтованих шкал. Тому порівнювати результати різних тестів дуже скрутно і саме число IQ втратило інформативну цінність.
Формула IQ
IQ = УВ / ХВ Ч 100
Де УВ – розумовий вік, а ХВ – хронологічний вік. Наприклад, людина 20 років від народження, інтелектуальний вік якого складає 22 року, має IQ 22 / 20 Ч 100 = 110. Тобто дитина в 12 років і випускника Вузу можуть мати однаковий IQ, тому що розвиток кожного з них відповідає своєму віку. Тест Айзенка передбачає максимальний рівень IQ 160 балів.
Тести
Кожен тест складається з безлічі різних завдань наростаючій складності. Серед них тестові завдання на логічне і просторове мислення, а також завдання інших типів. За наслідками тесту підраховується IQ. Відмічено, що ніж більше варіантів тесту проходить випробовуваний, тим кращі результати він показує. Найбільш відомим тестом є тест Айзенка. Точнішими є тести Д.
Векслера, Дж. Равена, Р. Амтхауера, Р.Б. Кеттелла. На даний момент не існує якого-небудь єдиного стандарту на тести IQ.
Що впливає на IQ
- Спадковість.
Роль генетики і навколишнього середовища в прогнозі IQ розглядається в Plomin et al. (2001, 2003).[2] До останнього часу спадковість в основному вивчалася на дітях.
Сторінки: 1 2