IQ гени інтелекту і природжені нервові структури
Дженсен – психолог по професії. Він не генетик і не фізіолог. Зрозуміло, ніщо не заважає ученому, що спеціалізується в якій-небудь області науки, спиратися на дані і використовувати результати наукових досліджень з інших областей знання.
Проте Дженсен зловживає цим правом, висуваючи ідеї і роблячи висновки в області генетики і фізіології, причому абсолютно необгрунтовані і бездоказові.
Поськольку Дженсен повинен обгрунтувати валідность своєї теорії, йому необхідно висунути переконливий доказ того, що інтелект обумовлений генетично і є природженим.
Проте в статті, присвяченому захисту цієї теорії і озаглавленою “Відмінності реальні”, Дженсен пише: “Генетична гіпотеза, з іншого боку, ще не була піддана безпосередній перевірці за допомогою стандартних методів генетичного исследования”32.
А якщо генетичні відмінності між расами по інтелектуальних здібностях ще не підтверджені в дослідженнях генетиків, то висновки Дженсена про американських негрів і негрів у всьому міро абсолютно нічим не обгрунтовані.
Немає грубішого порушення наукового методу, чим введення якого-небудь нового і недоведеного об’єкту або феномена, неначе він існує і його існування науково доведене.
Проте, прагнучи довести генетично обумовлену інтелектуальну неповноцінність негрів, Дженсен затверджує: “Немає ніяких генів для “чорних” або для “білих”, є гени інтелекту, і вони розподілені в різних популяціях в різних пропорціях, подібно до розподілу груп крові. Мабуть, кількість генів інтелекту в негритянській популяції в цілому нижче, ніж у белых”33.
По-перше, таке “мабуть” здатне прозвучати як вирок мільйонам людей! По-друге, за тим, що Дженсен називає “генами інтелекту”, зовсім нічого не коштує. Їх не існує. Їх ніколи не відкривали. Їх не підраховували, а про їх так званий розподіл абсолютно нічого не відомо. Нікому не вдалося виявити їх в яких-небудь “пропорціях” хоч в якій-небудь “популяції”.
Вони плід уяви Дженсена.
Для будь-якого ученого і двох відмічених порушень наукового методу було б цілком досить. Проте Дженсен йде далі по шляху твору фальшивих вигадок в чисто дженсеновськом дусі. У передовій статті “New York Times Magazine” від 31 серпня 1969 р.
Чи Едсон пише: “Дженсен проголошує, що розвиток здібностей рівня II вимагає не просто здібностей до навчання, але також і певних природжених нервових структур мозку. “Без них, – говорить він, – неможливе засвоєння абстрактних понятий”"34.
Як указувалося вище, Дженсен бездоказово, без якого-небудь наукового обгрунтування винайшов інтелект рівня II. Такого інтелекту немає. Існування його ніколи не було доведене. Для доказу існування придуманого ним інтелекту рівня II Дженсен винаходить тепер “природжені нервові структури мозку”.
Сторінки: 1 2